11.11.2016

У найширшому сенсі, динаміка життя – це процес старіння. Він характеризується змінами ряду фізіологічних показників організму. Найбільш вираженими і типовими є наступні (показники в 70...

20.03.2016

П'ятиденний семінар з санології у "Edem Resort & SPA" завершено! Тепер колектив розроблятиме концепт оздоровчої діяльності та рекреації з урахуванням вітчизняних наукових досягнень у вивченні...



26.12.2017

Американский врач Лоуренс Ле Шан в книге «Рак – поворотный момент в жизни» (Cancer As a Turning Point: A Handbook...

13.12.2017

Представленные ниже шесть психологических феноменов помогут вам не только лучше понять, почему люди повторяют одни и те же глупости каждый...

11.12.2017

Каждый человек, отработав свои ежедневные 8-10 часов, хочет только одного — рухнуть на диван, открыть банку пива или газировки да...

10.12.2017

Крейг Вентер — это тот человек, который в конце 90-х первым в мире полностью расшифровал геном человека, потом — первым...

29.07.2017

Геннадий АПАНАСЕНКО [профессор, зав. кафедрой санологии и спортивной медицины НМАПО им. Шупика] В 2008 г. увидел свет доклад Hood L....



20.12.2017

Зеленые листовые овощи замедляют старение мозга, помогая сохранить память и другие когнитивные функции. К такому выводу пришли американские специалисты из...

11.12.2017

Ученые из Германии, Нидерландов, США и Японии открыли простой способ определения продолжительности жизни.Соответствующее исследование опубликовано в журнале Nature Communications....

10.12.2017

Министерство здравоохранения впервые за 18 лет изменило нормы питания - вступил в силу приказ Минздрава, согласно которому детям уменьшили количество...

12.11.2017

Группа исследователей под руководством психиатра Джерри Эдвардса (Jerri Edwards) из Университета Южной Флориды выяснила, что игры для тренировки когнитивных способностей...

12.11.2017

Недавно в Киеве возле метро “Левобережная” завершена реконструкция городской “Зоны здоровья” и работы по созданию скейт парка. Эти проекты были...

Вітчизняна система охорони здоров'я бере курс на профілактику захворювань. Ця теза прозвучала з вуст віце-прем'єр-міністра України, міністра охорони здоров'я України Раїси Богатирьової під час її виступу на 65-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я, яка нещодавно відбулася у Женеві і присвячувалась питанню подолання хронічних неінфекційних захворювань. Нині ця проблема стала викликом людству - хронічні неінфекційні захворювання зумовлюють 80% смертей у світі і є основною причиною інвалідизації населення. Не зважаючи на успіхи медичної науки і досягнення практичної охорони здоров'я, призупинити цей процес не вдається - стратегія лікування малопотужна без стратегії профілактики.

Про те, у чому полягає остання і чому вона повинна стати домінуючою, - наша розмова з головним санологом МОЗ України, доктором медичних наук, професором Геннадієм АПАНАСЕНКОМ.

- Українці переконані, що головними причинами їхніх негараздів є недофінансування медичної галузі, недоступність ефективних ліків, неспроможність упровадження сучасних медичних технологій.

- Безперечно, це надзвичайно важливо, адже якщо у країнах Заходу помирає 5% хворих на інфаркт, то в Україні - 30%. Однак навіть високорозвинені держави з потужною економікою визнали, що їм не впоратися з епідемією хронічних неінфекційних захворювань. Генеральний директор ВООЗ Маргарет Чен заявила: якщо не буде вжито радикальних заходів, світову охорону здоров'я очікує фінансова криза вже в наступному десятилітті. За допомогою фармації проблему не розв'язати - потрібно переорієнтовуватися на профілактику.

- Тобто всі знають, яким саме шляхом іти?

- Якби ж було все так просто. Нині існує три стратегії профілактики, прийняті у світі. Перша - популяційна, яка передбачає профілактичну роботу з усім населенням (агітація, пропаганда, освіта тощо). Друга - стратегія високого ризику або ж групова: виділяють чинники ризику (зовнішні і внутрішні), що призводять до розвитку захворювання, і «впливають» на них. І третя стратегія - вторинна профілактика. Та логіка підказує - повинна ще бути індивідуальна профілактика. Але її не існує. Світ зайшов у глухий кут у дослідженні індивідуального здоров'я. Навіть єдності в тому, що таке здоров'я людини, не існує - нині можна нарахувати понад 150 різних визначень (відсутність хвороб, рівновага з навколишнім середовищем, потужність механізмів адаптації і так далі). Більше того - один із відомих превентологів Роберт Долл у 1978 році висловив сентенцію, яка фактично призупинила наукові пошуки в цьому напрямку. Він сказав, що було багато спроб сформувати шкалу позитивного здоров'я, але досі вимірювання здоров'я видається такою ж ілюзією, як і вимір щастя, краси, кохання.

- Можливо, так і є?

- Ні і ще раз ні. Наукові дослідження доводять, що життєздатність людини, її можливість протистояти несприятливим чинникам середовища залежать від того, наскільки ефективно відбуваються процеси внутрішньоклітинного енергоутворення, за які відповідають мітохондрії. Що вища їх здатність утворювати енергію, то клітина стійкіша. Ця закономірність існує і на рівні цілісного організму. До того ж є певний-рівень енергоутворення, який зумовлений еволюцією - я назвав його безпечним рівнем здоров'я.

- Як прийшли до такої ідеї?

- Після закінчення Військово-медичної академії я працював із підводниками та водолазами, тобто молодими і здоровими хлопцями. Під час досліджень аеробних можливостей людини помітив, що у людей, яких за медичними показами щодо стану здоров'я було віднесено до однієї категорії, резерви здоров'я насправді різні: молоді й дужі підводники неоднаково реагували на гіпоксію - хтось витримував довше, хтось втрачав свідомість швидше. Так і народилася ідея про індивідуальний резерв здоров'я як здатність поглинати кисень, що характеризує функцію мітохондрій. Згодом, через немало років я з колегами провів багатотисячні дослідження і встановив: що вищий рівень здоров'я, то менше розвиваються хронічні неінфекційні захворювання. За безпечного рівня не реєструються ні ендогенні чинники ризику, ні самі захворювання.

- Отже, відмінне здоров'я - подарунок природи?

- І результат способу життя людини. Діти народжуються практично з однаковим рівнем здоров'я, крім, наприклад, талановитих спортсменів, які мають потужний резерв, чи дітей, у яких резерви слабші внаслідок ускладненої вагітності матері чи важких пологів. Тож я вважаю, що нинішня стратегія будівництва перинатальних центрів лише поглине величезні кошти і не забезпечить здоров'я нашим дітям. Бо дбати про нього потрібно до народження і навіть до настання вагітності. Отже, доцільніше було б створювати центри здорового потомства - нині лише 1 із 4 пологів проходять нормально. Вагітність і пологи - це фізіологічний процес, але він супроводжується максимальною мобілізацією функціональних резервів організму, якщо ж їх немає...

- Як можна виміряти рівень здоров'я (за Вашою методикою)?

- Ця методика проста і досконала. Вимірюємо зріст, масу тіла, тиск і частоту пульсу у стані спокою, об'єм легень, динамометрію кисті і час відновлення пульсу після 20 присідань (для дорослих) і 30 (для дітей). Ці виміри може зробити не лише медсестра, а й волонтер. їх достатньо проводити двічі на рік - у кабінеті долікарського обстеження, або ж у центрі здоров'я, чи в сімейного лікаря. Головне - алгоритм обробки даних. Ми використовуємо дві фізіологічні закономірності, які відображають функцію мітохондрій. Життєвий об'єм легень у співвідношенні з кілограмом маси тіла і динамометрія кисті у співвідношенні з кілограмом маси тіла. Ці два індекси дають інформацію про функціональні резерви - що більша потужність мітохондрій, то більший резерв. Ще одна закономірність: що потужніший апарат мітохондрій, то економніше підтримання функцій і в спокої, і в разі дозованого впливу. Пульс, помножений на систолічний артеріальний тиск, характеризує систолічну роботу серця. Що вона менша у спокої, то потужніший апарат мітохондрій. Наступний показник - час відновлення пульсу. Ще один - співвідношення зросту до маси тіла. У цілому обстеження триває 12-15 хвилин, але воно допомагає визначити, де саме в системі координат «здоров'я-хвороба» перебуває людина, і виявити, хто стоїть на порозі хвороби. Вартість скри-нінгу за нашою методикою на два порядки дешевша, порівняно з іншими методами. І якщо медицина пропонує займатися хворобою, то ми - здоров'ям. Це нова ідеологія і, як усе нове, сприймається важко. На жаль, наших лікарів навчають лікувати, а не зберігати здоров'я. Насправді ж лікування хронічних недуг ніколи не досягає бажаного результату, у ліпшому разі воно може відтермінувати смерть.

- У разі виявлення низького рівня здоров'я що робити?

- Переходити на вищий рівень! Для цього потрібне передусім фізичне аеробне навантаження (не гирі, не штанги, не бокс) - ходьба, потім можна збільшувати навантаження і бігати. Ще один захід - гіпоксичне тренування. Плюс адаптогени та деякі східні дихальні техніки. Увесь цей комплекс заходів, які я назвав превентивною реабілітацією, здатний повернути людину в безпечну зону здоров'я.

- А як щодо старіння організму? Воно також передбачене еволюцією...

- Існують дослідження шведських учених, які доводять, що людина до 70 років (за відповідного способу життя, аеробного й фізичного навантаження) може зберегти безпечний рівень здоров'я. Хоча, безперечно, найкраще переводити людину на безпечний рівень здоров'я (якщо вона - поза його межами) раніше. Найліпше -у дитячому віці. Але передусім ми повинні подбати про інформаційний простір, у якому перебувають наші діти - це безпосередньо відбивається на їхньому фізичному стані. Здоровий спосіб життя без здорового способу мислення неможливий. Людина має розуміти, навіщо вона прийшла в цей світ і що залишить після себе - це стержень, на якому тримається все. Санологія стверджує, що людина - складна система зі своїми рівнями ієрархії (духовність, психіка, а вже потім - тіло), тож починати потрібно з головного, дбаючи про решту.

- Здавалося б, ідея споконвічна, а санологія і профілактика чомусь звучить як новина дня.

-У 1991 році в Україні було введено спеціальність «лікар-санолог», але санологічної служби так і не було створено. Не існує і наукової спеціальності з цього напряму, хоча перспективи в санології величезні. Особливо якщо галузь охорони здоров'я таки буде переорієнтовано на профілактику, як це нині обіцяють на найвищому рівні. Але для цього потрібно змінювати психологію - і населення, і лікарів. Натомість у проекті Держпрограми «Здоров'я-2020: український вимір», яка за ідеєю повинна бути насичена профілактичними напрацюваннями, йдеться про діагностичне обладнання, раннє виявлення хвороб. Це добре, але профілактику слід починати не з діагностики, а набагато раніше. Потрібно змінювати менталітет населення. Як засвідчив досвід - не працюють на пострадянському просторі ні популяційна стратегія профілактики, ні стратегія високого ризику. Приклад - Білорусь, де ці стратегії поставили на державному рівні. А результат - нульовий. Не лякає пострадянську людину ні високий рівень холестерину, ні підвищений показник цукру в крові. А от підвищення цін на цигарки -трагедія. Держава повинна відповідати за формування належного ставлення громадян до власного здоров'я. І робити це не просто заборонами чи закликами, а відповідно до наукових обґрунтованих технологій. На жаль, у цьому нам і Захід не допоможе. Бо там не займаються питанням індивідуальної профілактики - там передусім націлені на забезпечення якості життя. А це, як відомо, суб'єктивна оцінка індивідуумом свого психічного, фізичного і соціального стану.

"Ваше Здоров'я"

Все статьи раздела »

Комментарии: